Inna Martynchuk

@rshu.edu.ua

доцент кафедри історії та методики її навчання
Рівненський державний гуманітарний університет

Inna Martynchuk


               Download Compact PDF  
https://researchid.co/inna.martynchuk

EDUCATION

Рівненський державний гуманітарний університет, 2002 р., диплом спеціаліста
Київський славістичний університет, 2010 р., диплом кандидата історичних наук
Рівненський державний гуманітарний університет, 2015 р., диплом доцента

RESEARCH, TEACHING, or OTHER INTERESTS

History
2

Scopus Publications

Scopus Publications

  • “THE UKRAINIAN WOMEN’S UNION” IN RIVNE (1926 – 1938): STRUCTURE, PUBLIC ACTIVITIES, RELATIONS WITH THE GOVERNMENT
    Руслана ДАВИДЮК, Інна МАРТИНЧУК
    East European Historical Bulletin, 2024
    Мета дослідження. У статті висвітлено появу, форми діяльності, обставини закриття жіночої організації “Союз українок” з центром у Рівному та його філій на території Волинського воєводства. Доведено, що товариство репрезентувало громадсько-політичні та соціокультурні практики жіноцтва Західної Волині. Методологія дослідження базується на історико-культурному, хронологічному методах, а також методах аналізу і систематизації, що дало можливість розглянути умови появи жіночої організації, її взаємини з польською владою, форми роботи та значення для національної самосвідомості місцевого українського населення. Для з’ясування імен діячок товариства корисним був метод просопографії. Наукова новизна статті полягає у тому, що віднайдено й досліджено архівні документи, міжвоєнну періодику, які уможливили показати особливості програмних засад, форми роботи, взаємини з польською владою “Союзу українок” з центром у Рівному, з’ясувати імена українських жінок-активісток. Висновки. Активізація жіночого руху у Західній Волині у першій половині 1920-х рр. була пов’язана з появою жіночих секції при повітових “Просвітах”, а згодом з функціонуванням власне жіночого товариства – “Союзу українок” з центром у Рівному та його філій, до заснування яких долучились місцеві українки й політичні емігрантки УНР. Унаслідок заборони польської влади на створення галицько-волинського жіночого об’єднання, “Союз українок” у Рівному поширював вплив лише на Волинське воєводство, заснувавши низку відділів. Національно орієнтована робота “Союзу українок” у Рівному, контакти із “Союзом українок” у Галичині призвели до переслідувань з боку польської влади. В умовах “волинського експерименту” Генрика Юзевського та ідеї “сокальського кордону” на противагу “Союзу українок” у Рівному виникла проурядова жіноча організація “Союз жінок українок громадської праці” з центром у Луцьку. Така ситуація, внутрішні суперечності, а також пасивність частини жіноцтва стали причиною остаточного закриття товариства.
  • TURKIC-SPEAKING POPULATION OF THE DONBAS IN THE SOVIET INDIGENIZATION POLICY
    I. Martynchuk, O. Otzemko
    Shodoznavstvo, 2021
    The article studies aspects of the Soviet indigenization policy of the 1920s -early 1930s regarding the Turkic-speaking population of the Donbas region, namely its two groups -Tatars and Urums (Turkophone Greeks).The Donbas was formed as one of polyethnic regions of Ukraine covering the territory of modern Donetsk and Luhansk regions.The research is based on a wide range of sources, primarily documents of the Communist Party (as it fully controlled the implementation of indigenization), record keeping of authority bodies, statistical and reference materials.We have analyzed indigenization measures aimed at the Tatars living in the region and a large ethnic Turkic-speaking community of Greeks from the Azov region (Urums).Сходознавство, 2021, № 88The principal focus is on the issues of administrative-territorial zoning and the attempts to solve the language problem of the Turkic-speaking population in the Donbas.We have also touched upon ideological and organizational principles of indigenization.The discussion deals with three national Greek districts created in 1926-1931, for instance Mangushsky district with Urums population and 14 Urums village councils.However significant shortcomings in their activities led to low voter turnout of the local population.The article concludes that the language issue became crucial for Tatar and Urum population of the Donbas due to the need to create an administrative apparatus on the national grounds and conduct office work in national languages.The solution of the language problem was also of political importance: the governing bodies wanted to make favorable conditions for the spread of the Soviet way of life, anti-religious propaganda and promotion of the "international education" of the Turkic-speaking population.Generally speaking, the problems of the Turkic population of the Donbas were not solved with indigenization.At the same time, it contributed to their involvement in the accelerated processes of Soviet modernization of the Donbas which became more severe and repressive in the early 1930s.